Вих. ЛВ 20/98

ВСТУП

Колегія єпархіяльних радників Львівської Архиєпархії УГКЦ (далі – Колегія радників) є консультативно-допоміжним органом у Львівській Архиєпархії.

У своїй діяльності Колегія радників керується Кодексом Канонів Східних Церков (далі ККСЦ) , Канонами Партикулярного Права УГКЦ (далі – КПП УГКЦ) та цим Статутом.

РОЗДІЛ І

ВСТАНОВЛЕННЯ І ТРИВАЛІСТЬ КОЛЕГІЇ РАДНИКІВ

1. Єпархіяльний Єпископ повинен установити колегію єпархіяльних радників, якій належать завдання, визначені правом (кан. 271 §1 ККСЦ).

2. Колегія радників встановляється на п'ять років, після чого продовжує виконувати свої завдання, поки не буде утворена нова колегія (кан. 271 §2 ККСЦ).

РОЗДІЛ ІІ

СКЛАД КОЛЕГІЇ РАДНИКІВ

3. Членів Колегії радників вільно іменує єпархіяльний Єпископ з членів пресвітерської ради (кан. 271 §4 ККСЦ), які є приписаними (на постійно) до Львівської Архиєпархії і виконують на її території доручений уряд чи завдання не менше 5 років.

4. Член Колегії радників повинен мати не менше 10 років священства.

5. Колегія єпархіяльних радників повинна налічувати не менше шести і не більше дванадцяти членів (кан. 271 §3 ККСЦ).

6. Якщо з якоїсь причини протягом визначеного п'ятиріччя вже не буде мінімальної кількості членів колегії, єпархіяльний Єпископ повинен якнайскоріше поповнити колегію іменуванням нового члена, у противному разі колегія не може правосильно діяти (кан. 271 §3 ККСЦ).

7. У випадку, коли єпархіяльний престіл стає вакантним, а кількість єпархіяльних радників є меншою шести, Верховний Архиєпископ повинен доповнити необхідну кількість єпархіяльних радників:

- для можливості отримання поради/згоди у визначених правом випадках (пор. кан. 220 пп. 2-3 ККСЦ).

- щоб іменований ним Адміністратор єпархії міг канонічно прийняти уряд та виконувати його (пор. кан. 220 пп. 2-4 ККСЦ).

8. Адміністратор єпархії після канонічного прийняття уряду, у випадку коли кількість єпархіяльних радників є меншою шести, повинен доповнити необхідну кількість єпархіяльних радників (пор. кан. 229 ККСЦ).

9. Працівники єпархіальної курії, а зокрема протосинкел, синкели, судовий вікарій, єпархіяльний економ, канцлер, ректор вищої семінарії, промотор справедливості не повинні іменуватись членами Колегії радників, оскільки вони вже є радниками єпархіяльного Єпископа.

10. Якщо член Колегії радників отримує уряд визначений в п. 9 цього статуту, єпархіяльний Єпископ повинен разом з іменуванням на вище перелічений уряд звільнити такого з уряду члена Колегії радників.

10.1. Якщо член Колегії радників стає тимчасово приписаним до іншої єпархії і отримує дозвіл на переїзд до неї для виконання там служіння (завдання), однак це не унеможливлює виконання ним уряду члена Колегії радників, єпархіяльний Єпископ, якщо вважає за доцільне, може залишити його продовжувати виконувати уряд члена Колегії радників.

10.2. Якщо член Колегії радників стає тимчасово приписаним до іншої єпархії, і продовжує виконувати своє служіння в межах єпархії до якої залишається на постійно приписаним, єпархіяльний Єпископ, якщо вважає за доцільне, може залишити його продовжувати виконувати уряд члена Колегії радників.

10.3. Якщо член Колегії радників отримує дозвіл на місійне служіння, єпархіяльний Єпископ повинен звільнити такого з уряду члена Колегії радників.

10.4. Якщо член Колегії радників отримує дозвіл на прийняття до інституту чи якоїсь форми посвяченого життя, або наближених до них, навіть на період, що передує новіціяту, єпархіяльний Єпископ повинен звільнити такого з уряду члена Колегії радників.

10.5. Якщо член Колегії радників стає приписаним до іншої єпархії чи інституту або якоїсь форми посвяченого життя чи наближених до них на постійно, єпархіяльний Єпископ повинен звільнити такого з уряду члена Колегії радників.

10.6. Якщо член Колегії радників стає обраним єпископом і отримує рукоположення, єпархіяльний Єпископ повинен звільнити такого з уряду члена Колегії радників.

10.7. Якщо Верховний Архиєпископ доручає уряд чи завдання полагоджувати справи всієї УГКЦ члену Колегії радників, єпархіяльний Єпископ може звільнити такого з уряду члена Колегії радників, якщо вважає це за доцільне.

10.8. Якщо у таких випадках кількість членів Колегії радників становитиме менше шести осіб, єпархіяльний Єпископ повинен якнайскоріше поповнити Колегію радників іменуванням нового члена (кан. 271 §3 ККСЦ).

11. Новоіменований член Колегії радників сповнює свій уряд до часу визначеного для цілої Колегії радників.

12. Члени Колегії радників сповнюють свій уряд навіть, якщо перестають бути членами Пресвітерської ради.

РОЗДІЛ ІІІ

ЗАВДАННЯ КОЛЕГІЇ РАДНИКІВ

13. Завданням Колегії радників є допомагати своєю порадою єпархіяльному Єпископу у справах, які він вважає за потрібні для добра єпархії, однак, її поради вимагається:

13.1. Для іменування єпархіяльним Єпископом економа єпархії (кан. 262 §1 ККСЦ) або його усунення (кан. 262 §2 ККСЦ);

13.2. Для іменування осіб ради з економічних справ (кан. 263 §1 ККСЦ, кан. 32 КПП УГКЦ);

13.3. Для скасування єпархіяльним Єпископом юридичних осіб ним заснованих (кан. 928 п. 2 ККСЦ)

14. Згоди Колегії радників згідно з приписами права вимагається у наступних випадках:

14.1. Усунення канцлера та інших нотарів єпархіяльної Курії Адміністратором єпархії (кан. 255);

14.2. Іменування на уряд пароха на визначений час у спеціальних випадках (кан. 284 §3 п. 3 ККСЦ);

14.3. Приписання священнослужителя до єпархії, чи з неї відпущення або дозвіл на переїзд Адміністратором єпархії після року від вакантності єпархіяльного престолу (кан. 363 п. 2 ККСЦ);

14.4. Надання Адміністратором єпархії відпускної грамоти для свячень (кан. 750 §1 п. 2 ККСЦ);

14.5. Відчуження церковного майна єпархії та майна юридичної особи, підлеглої єпархіяльному Єпископу (кан. 1036 §1 пп. 1-2 ККСЦ);

15. До інших завдань Колегії радників належить:

15.1. Колегії радників повинен пред’явити грамоту про своє канонічне призначення Єпископ коад’ютор. (кан. 214 §2 ККСЦ)

15.2. Якщо єпархіяльний Єпископ вповні перешкоджений, Єпископ коад’ютор і Єпископ помічник повинен пред’явити грамоту про своє канонічне призначення Колегії радників (кан. 214 §3 ККСЦ),

15.3. Колегії радників належить приймати грамоту Адміністратора єпархії про його іменування для канонічного прийняття уряду (кан. 220 п. 4 ККСЦ).

15.4. Вибір єпархіального економа, якщо Верховний Архиєпископ не вибирає, чи не іменує єпархіяльного економа під час вакантності єпархіяльного престолу (кан. 232, §3 ККСЦ);

15.5. У випадку перешкоди в керівництві єпархією Колегії радників належить вибрати священика (sacerdotes) для керування Єпархією (кан. 233 §§1-2 ККСЦ);

15.6. виконання функції Пресвітерської ради під час вакантності єпархіяльного престолу (кан. 270 §2 ККСЦ);

РОЗДІЛ ІV

ДІЯЛЬНІСТЬ КОЛЕГІЇ РАДНИКІВ

16. На чолі колегії єпархіяльних радників стоїть єпархіяльний Єпископ (кан. 271 §5 ККСЦ).

17. Якщо ж єпархіяльний престол стає вакантним або зазнає перешкоди у своїй діяльності, то колегію очолює той, хто тимчасово заступає єпархіяльного Єпископа або до його поставлення – настарший свяченням священик у цій же колегії (кан. 271 §5 ККСЦ).

18. Єпархіяльний Єпископ скликає Колегію радників у випадках передбачених правом, а також кожного разу, коли вважає за потрібне.

19. Колегія радників правосильно діє за умови присутності не менше шести членів (кан. 271 §3 ККСЦ).

20. Члени Колегії радників зобов’язані особисто брати участь у засіданнях і не можуть делегувати іншу особу замість себе для участі в засіданнях.

21. Єпархіяльний Єпископ може запросити безпосередньо чи через делегованого на засідання Колегії радників осіб, участь яких буде вважати корисною або необхідною для представлення певної тематики.

22. Кожний член Колегії радників повинен старанно дбати про загальне добро єпархії у повній співпраці з єпархіяльним Єпископом та Колегією про що повинен дати письмову обіцянку.

23. Для проведення засідання Колегії радників єпархіяльний Єпископ покладає виконувати функції секретаря на канцлера (нотаря) Курії єпархії.

24. До обов’язків секретаря входить:

- повідомлення членів Колегії радників про зібрання, а у випадку необхідності осіб визначених єпархіяльним Єпископом;

- приготувати матеріал для порядку денного засідань;

- вести протокол засідання;

- інше, у відповідності до розпорядження єпархіяльного Єпископа.

25. Голосування в часі засідання Колегії радників може бути відкритим або таємним за визначенням єпархіяльного Єпископа;

25.1. У випадку коли згідно права вимагається згоди Колегії радників, або вибору особи голосування відбувається таємно та проводиться у відповідності до канн. 949-960 ККСЦ;

25.2. Для правосильності згоди вимагається абсолютна більшість голосів;

25.3. Якщо хтось з членів Колегії радників, яка налічує понад шість осіб, з виправданої причини прибув невчасно на збори, не може долучати свій голос до голосувань, які відбулись без його участі.

26. Потребу і спосіб оприлюднення того, що вібувалось на Колегії радників належить визначати до єпархіяльного Єпископа, чи того, хто тимчасово заступає єпархіяльного Єпископа або до його поставлення – настарший свяченням священик у цій же колегії (кан. 271 §5 ККСЦ).

27. Протоколи засідань підписуються єпархіяльним Єпископом, або тим хто його заступає, чи до його поставлення – настарший свяченням священик у цій же колегії та секретарем Колегії радників, і зберігаються в канцелярії Курії єпархії.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

28. Якщо на священнослужителя, який є членом Колегії радників накладається суспенза на термін більш як три місяці, єпархіяльний Єпископ позбавляє уряду члена Колегії радників, якщо вважає це за необхідне.

29. Втрата уряду визначається приписами канн. 965-971, 974-978, 1433-1434 ККСЦ.

30. Причини, через які член Колегії радників може бути усунений є особливо такі:

1-е - поведінка, яка завдає церковній спільноті поважної шкоди або викликає замішання;

2-е - тривала розумова або фізична хвороба, яка робить його непридатним для корисного виконування його завдань;

3-є - втрата доброго імені;

4-е - поважна недбайливість або порушення обов'язків пов’язаних з урядом, які тривають незважаючи на письмове попередження;

31. Якщо член Колегії радників після письмового попередження не виправляється, єпархіяльний Єпископ звільняє його з уряду члена Колегії радників.

32. У випадку, коли єпархіяльний престіл не є вакантним, а Пресвітерська рада припинила своє існування, її функції не переходять до Колегії єпархіяльних радників.

33. З моменту, коли цей Статут вступає в силу, у відповідності до декрету проголошення (Вих. ЛВ 20/99), попередній «Статут Колегії єпархіяльних радників» затверджений постановами 32 сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ в Зарваниці дня 20-21 жовтня 2006 р., п. 1 втрачає свою чинність.

Вих. ЛВ 20/99

Д Е К Р Е Т

У відповідності до кан. 271 §1

Кодексу Канонів Східних Церков

затверджую і проголошую

СТАТУТ

КОЛЕГІЇ ЄПАРХІЯЛЬНИХ РАДНИКІВ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХИЄПАРХІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

у новій редакції

ad experimentum терміном на 3 роки.

Статут вступає в силу з наступного дня після електронної публікації

в Бюлетні Канцелярії Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ

(www.ugccla.lviv.ua) і має бути надрукованим

у «Львівських Архиєпархіяльних Вістях».

Цей Статут є складовою частиною законодавства

Львівської Архиєпархії УГКЦ.